Дитина не реагує на звуки і слова! До якого спеціаліста звертатися?
Дитина не реагує на звуки і слова! До якого спеціаліста звертатися?
Світлана Глазунова, канд. пед. наук, фахівець по роботі раннього навчання з дітьми з особливостями у розвитку (з різними вадами у розвитку), яка проходила стажування в Хорватії, Австрії, Польщі та Санкт-Петербурзі в сфері реабілітації з кохлеарними імплантами та слуховими апаратами, розповіла нам, що робити батькам, які помітили в своїх дітей порушення слуху.
Важливість ранньої діагностики
Якщо дитина з дня народження не реагує на гучні звуки, брязкальця та інші звукові іграшки, не повертає голову, чуючи голос батьків, а з 6 місяців не намагається лепетати і повторювати звуки і не відгукується на своє ім'я, після 1 року не намагається говорити окремі слова і не робить спроб заговорити, а у віці 2-3 років не реагує на прохання батьків, то батькам варто звернутися до дитячого отоларінголога і перевірити слух, оскількі всі ці ознаки свідчать про проблеми зі слухом.
Часом люблячим батькам здається, що дитина просто мовчазна. Вони не хочуть визнавати проблему, сподіваються, що малюк «переросте». І... втрачають дорогоцінний час. Тільки рання та якісна діагностика дозволяє вчасно виявити порушення слуху та компенсувати часткову або повну втрату слуху, що дає шанс на повноцінний розвиток!
Новонароджений малюк з порушенням слуху буде кричати та плакати. Як у всіх інших діток у нього почнеться фаза гуління з 2-3 місяців, а з 5-6 місяців він буде лепетати. Все це завдяки природному моторному розвитку. Тут важливо звернути увагу на відмінності в інтонаціях – плач глухого малюка одноманітний, беземоційний.
Зазвичай тільки до 10 місяців вдається точно встановити, що малюк не чує.
Цей етап психологічного розвитку у інших дітей проходить в спробах активного спілкування. Діти без проблем зі слухом проходять його, навчаючись «перекличці». Мама кличе малюка – він відповідає їй криком особливої тональності. А нечуюче немовля більш відсторонене, не реагує на голос матері.
Дуже важливо при найменшій підозрі пройти якісну діагностику для власного спокою і майбутнього розвитку малюка.
За статистикою, на кожну тисячу новонароджених в Україні 2-3 дитини народжуються з тяжкою втратою слуху, а це приблизно 400 дітей на рік. Якщо батьки вчасно не виявлять проблему зі слухом і відповідно не організують компенсацію втрати слуху, дитина не розпочне говорити.
Батькам, що не мали проблем зі слухом в родині, дуже важко сприймати той факт, що їхня дитина має порушення слуху. Вони втрачають час та чекають до 2-3 років, поки дитина розговориться. Це призводить до страшних наслідків, адже пізня діагностика втрати слуху – це втрачена можливість в тому числі своєчасно зробити кохлеарну імплантацію та мінімізувати відставання у слухо-мовному розвитку дитини.
Про реабілітацію слуху та мовлення
Відповідно до статистики ВООЗ щороку кількість людей з втратою слуху зростає. Міжнародні експерти прогнозують, що до 2050 року у світі 900 млн осіб матимуть проблеми зі слухом. Україна у цьому плані перебуває не на найкращому рівні. Питанню перевірки слуху населенню України не приділяється достатньої уваги, що призводить до збільшення кількості нечуючих осіб та фінансових витрат на медичну допомогу.
З 2018 р. у перинатальних центрах Києва вже запроваджено програму скринінгу слуху у новонароджених дітей, яка успішно працює.
Оптимальний час, щоб пройти діагностичні процедури і вибрати правильний спосіб лікування приглухуватості – це перший рік життя дитини. Можливо два. Пізніше шанси вашої дитини мінімізувати наслідки втрати слуху, зменшуються з віком, оскільки зменшується пластичність мозку і через це знижується ефективність реабілітації слуху та мовлення.
Кожен вік несе з собою свої можливості і обмеження. Чим молодша дитина, тим більш базові знання та вміння закладаються в цей період. Формування нейронних ланцюгів активно протікає в ранньому періоді.
На мою думку, більшість сприймає «слух», як даність, не оцінюючи його значення, а людину з вродженою глухотою сприймають, як таку, в якої відсутній голос і відсутнє усне мовлення і рідною мовою є жестова мова. Та сьогодні в дітей з невеликою та середньою втратою слуху є шанс мати гарний голос і чути, і говорити, за умови вчасного слухопротезування кохлеарними імплантами та реабілітації.
25 лютого вся Європа відзначає День кохлеарної імплантації. Метою цього дня є привернути увагу до можливостей, які дає слухопротезування.
Україні за весь період проімплантовано близько 2000 дітей, серед яких є музиканти, актори, співаки та інші талановиті люди.
Багато батьків з трепетом очікують на перші слова, які вимовляють діти з кохлеарними імплантами. Це прорив у світі технологій, який дає нові можливості у світі звуків.
Ефективність слухомовленевої реабілітації значною мірою залежить від зусиль, затрачених на реабілітацію батьками та командою спеціалістів.
На сьогодні єдиним дієвим методом реабілітації хворих з сенсоневральною глухотою є кохлеарна імплантація. Це хірургічне втручання, що полягає у протезуванні недіючого рецептора слухового аналізатору – органу Корті.
Кохлеарний імплант складається з двох частин: тієї, що імплантується – вживлюється під м’які тканини в структури скроневої кістки, та зовнішньої (процесору), що носиться зовні. Цей пристрій сприймає звукові коливання, трансформує їх у електричні, які передає на збережені волокна слухового нерву.
Сама по собі кохлеарна імплантація дає лише можливість навчитися чути та розмовляти. Для реалізації цієї можливості необхідна злагоджена та сумлінна робота всієї команди, що включає дитину з КІ, його батьків, аудіолога, сурдолога, сурдопедагога, хірурга, соціальних працівників, психолога, інженера-акустика.
Дитина, що використовує кохлеарний імплант, не просто чує, а отримує можливість мовного розвитку.
Статистика, свідчить, що близько 90% дітей, у яких порушення слуху виявлено своєчасно та відразу розпочате лікування, – соціалізовані та навчаються в загальноосвітніх закладах.
Щодня спілкуючись з дітьми та їх батьками, я бачу, які проблеми їх турбують, яких успіхів вони досягають і як прагнуть розвиватися. Я вклала в цю допомогу весь накопичений досвід, пов'язаний безпосередньо з дітьми з особливостями у розвитку, щоб допомогти їм пройти цей шлях, зокрема розробила перший в Україні авторський методичний посібник «Гармонійній розвиток дітей 2-3 років з КІ та СА» («Гармонійний розвиток дітей 2-3 років з КІ (кохлеарними имплантами) та СА (слуховими апаратами)»). В ньому багато ілюстрацій, які допоможуть батькам організувати заняття в ігровій формі і сприяти цілісному процесу поліпшення зорової та слухової уваги, мислення, пам'яті, звуконаслідування, мовлення, математичних навичок і підготовки руки до письма. Замовляйте посібник за тел. 0663579944
