ПОРАДИ БАТЬКАМ: ЯК ПРАВИЛЬНО ВІДМОВИТИ ДИТИНІ?
ЯК ПРАВИЛЬНО ВІДМОВИТИ ДИТИНІ?
– Мамо, а можна мені піти погуляти?
– Не можна!
– А чому?
– Тому що я так сказала!
Пригадуєте цю картинку з вашого дитинства? А свої почуття можете пригадати? Здивування, образа, нерозуміння, роздратування, іноді навіть гнів і злість. А чому? По-перше, тому що ви не отримали пояснення. По-друге, тому що мама однозначно вибудувала статусну ієрархію: я – начальник, ти – підлеглий. Ти повинен робити так, як я сказала.
Такі батьківські відповіді як «роби без розмов!», «тому що треба», «тому що я краще знаю», «не можна і все» не тільки ранять дітей, вони демонструють неповагу до дитини і батьківське небажання стати на місце дитини.
Розглянемо приклади більш конструктивної взаємодії.
Приклад 1. Дитина просить почитати / пограти, а ви зараз не можете.
Звичайно, найпростіше відповісти так: «Ти що, не бачиш, що я зайнята?». Але можна й інакше. Присядьте перед дитиною навпочіпки, обійміть, поцілуйте і скажіть: “Синку, я дуже хочу пограти з тобою. Але зараз мені обов’язково потрібно приготувати вечерю. Адже ми скоро будемо вечеряти і погано, якщо нам буде нічого їсти. Давай ти мені допоможеш, будеш мити картоплю, а потім ми пограємо”. Намагайтеся в таких випадках не відсилати дитину (“пограй один, а потім …”), а якось зайняти її так, щоб вона знаходилась поруч з вами. Навіть дворічний малюк може пластиковим ножем порізати овочі, помити овочі, витерти посуд, дістати його з посудомийки. Навіть якщо дитина щось розіб’є, користі буде більше, ніж шкоди, адже цей час вона проведе з вами.
Приклад 2. Дитина просить цукерку.
Давайте спробуємо пом’якшити відмову. Це можна зробити, показавши дитині, що ви піклуєтеся про неї: “Синку, я дуже хочу порадувати тебе, але шкідливо їсти багато цукерок. Давай краще я дам тобі яблуко”. Або можна сказати дитині, коли саме в майбутньому ви зможете дати їй цукерку.
Приклад 3. Дитина не хоче лягати спати і просить ще трохи подивитися телевізор.
Я думаю, ви вже розумієте, що варіант «Я сказала спати, значить, спати» не найкращий? Можна відволікти дитину, поділитися своїми переживаннями: «Знаєш, коли я була маленькою, я теж дуже не любила лягати спати. І я просила маму посидіти зі мною. Давай я теж посиджу з тобою, розповім казку або почитаю тобі книжку? ».
Немає точних, єдино вірних слів. Але кожна мама інтуїтивно може знайти для свого малюка ті слова, які потрібні йому.
